21 серпня 2026 р. в м. Івано-Франківську відбувся круглий стіл «Тоталітаризм ХХ століття: історичні уроки та сучасні виклики для України», організований громадською організацією «Захист держави» (керівниця – Марія Біллєр). Захід був присвячений злочинам тоталітарних режимів, їхньому впливу на суспільство та актуальності історичного досвіду для сучасної України. Модератором круглого столу виступив директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник. У ньому взяли участь доценти кафедри історії України і методики викладання історії Богдан Паска та Степан Кобута, а також студентка-магістрантка спеціальності «Середня освіта (історія та громадянська освіта)» Наталія Шепітак. Під час круглого столу учасники обговорили механізми репресій, порушення прав і свобод людини, пропаганду та маніпуляції історичною пам’яттю. Окрему увагу було приділено історичним міфам як інструменту політичної боротьби, виправдання окупації та заперечення права українців на власну державність. Дискусія також дала змогу провести паралелі між досвідом тоталітарного минулого та сучасними викликами, пов’язаними із захистом української державності й інформаційною безпекою.
Богдан Паска представив доповідь «Агентурно-оперативна робота КДБ проти українського дисидентського руху», у якій розкрив механізми проникнення радянської спецслужби в середовище українських дисидентів у 1970-х рр. На основі документів Галузевого державного архіву СБУ було охарактеризовано масштаби агентурної мережі, особливості вербування та використання таємних співробітників, а також їхню роль у зборі інформації, «профілактиці» та контролі за поширенням самвидаву. Окремо йшлося про поєднання агентурної роботи з прослуховуванням, негласними обшуками, зовнішнім спостереженням та іншими оперативно-технічними заходами. Студентка-магістрантка Наталія Шепітак представила дослідження великодньої листівки як засобу комунікації між дисидентками Іриною Калинець і Стефанією Шабатурою під час заслання. Її доповідь продемонструвала, як навіть у ситуації суворого контролю та обмеження листування дисидентки використовували символічні форми комунікації для збереження людських і духовних зв’язків.
Значний інтерес викликали також доповіді інших учасників круглого столу. Доцент кафедри всесвітньої історії Юрій Довган зосередив увагу на історичних міфах у сучасному громадському дискурсі та їхньому впливі на сприйняття минулого. Наукова співробітниця Івано-Франківського краєзнавчого музею Ганна Паска розповіла про використання радянським режимом каральної психіатрії проти одеської дисидентки Ганни Михайленко. Представлені дослідження засвідчили різноманітність форм, за допомогою яких тоталітарна система намагалася придушити вільну думку, ізолювати активних громадян та контролювати суспільство. Участь викладачів і студентки кафедри в такому науково-громадському заході сприяє популяризації досліджень історії українського дисидентського руху та формуванню критичного ставлення до тоталітарної спадщини. Водночас обговорення історичних уроків ХХ ст. засвідчило важливість збереження історичної пам’яті, розвитку критичного мислення та протидії маніпуляціям минулим у сучасному українському суспільстві.
