9 жовтня 2025 р. доценти кафедри історії України і методики викладання історії Тамара Галицька-Дідух і Андрій Королько взяли участь у вебінарі «Супервізія для професійного зростання освітян» за участю заступниці міністра освіти і науки України Надії Кузьмичової, експертів Українського інституту розвитку освіти, супервізорів і представників закладів загальної середньої освіти.
Супервізія – це інструмент професійної підтримки, який допомагає педагогам ЗЗСО розвиватися та впевненіше справлятися з викликами в роботі.
У ХХІ ст. роль учителя суттєво змінилася – вона стала складнішою, більш комплексною: додалися нові завдання, акценти на аспекти, які раніше були супроводжуючими, зросло емоційне та психологічне навантаження. Сучасні педагоги не лише забезпечують освітній процес, але й підтримують емоційний добробут учнів, реагують на суспільні виклики, навчають майбутні покоління в умовах невизначеності. За таких обставин дуже важливо, щоб вони підтримували власну мотивацію до професійного зростання. Тому системна професійна підтримка має змінювати традиційні форми на більш гнучкі та індивідуалізовані.
Сьогодні змінюється парадигма професійної підготовки освітян. Демократизація освіти та розвиток громадянських компетентностей вимагають нових підходів до навчання і взаємодії всередині педагогічної спільноти. У світі супервізія стала основою підвищення якості викладання та формування культури співпраці в школі. В Україні теж тривають процеси, спрямовані на впровадження супервізії у систему підвищення кваліфікації педагогів.
Супервізія допомагає реалізувати засадничі принципи Нової української школи, як от, компетентнісне навчання, дитиноцентризм, демократичну шкільну культуру, що ґрунтується на повазі до людської гідності. Ключовою фігурою в такій школі є вчитель як рефлексивний практик і фасилітатор навчання, а не лише передавач знань. Супервізія, особливо в груповому форматі, дає змогу підтримати педагогів у цих нових аспектах їхньої професії.
Супервізія також є потужним інструментом підтримки педагогів в кризових умовах. Українські освітяни вже понад три роки працюють в умовах повномасштабної війни, психологічного напруження, стресу. У такому контексті супервізія виступає не лише засобом професійного зростання, а й інструментом підтримки психологічно-емоційної стійкості.
Особливо це стосується групової супервізії. Адже при цьому форматі професійної взаємопідтримки невеликі групи педагогів зустрічаються для обговорення складних ситуацій, обміну досвідом і рефлексії в безпечному, організованому та конфіденційному середовищі. Завдяки цьому формується довіра, партнерство й зміцнюється професійна стійкість.
Тому важливо розвивати спроможність супервізорів працювати саме з цим форматом. Якщо супервізію забезпечує кваліфікований професіонал, вчителі на власному досвіді відчувають, що означає бути учасниками безпечного, інклюзивного процесу спів-творення та спів-навчання, у якому їх сприймають як компетентних фахівців і цінних членів професійної спільноти.
Відтак, супервізія логічно вписується в ширший контекст побудови стійкого демократичного суспільства в Україні. Вона допомагає школі стати інституцією, у якій учителі щоденно практикують відповідальність, взаємну повагу та людську гідність. Розвиток супервізії, особливо в кризових умовах, зміцнює не лише окремих фахівців, а й загальну професійну й психологічно-емоційну спроможність освітньої системи.
Під час вебінару провідними педагогами України були представлені цікаві розробки занять, інформаційні матеріали та практичні вправи для навчання супервізорів у сфері загальної середньої освіти, що сприятимуть розвитку компетентностей, необхідних для реалізації групової супервізії, а також надання підтримки педагогічним працівникам у їхньому професійному зростанні.
Тож захід був цікавий представникам закладів вищої освіти, а також тим, які мають програми післядипломної освіти вчителів.
