Історія

    Кадри для поповнення викладацького складу давала аспірантура при кафедрі історії України, що була відкрита в 1991 р. та поновлювалася кращими випускниками факультету (інституту), колишніми студентами-істориками. Серед випускників аспірантури в наш час на кафедрі працюють, крім завідувача (з березня 2007 р.), доктора історичних наук, професора І.Я. Райківського (завершив навчання в 1995 р.), кандидати історичних наук, доценти Людмила Романівна Дрогомирецька (на посаді викладача – з 2000 р., до цього була старшим лаборантом), Андрій Зіновійович Королько (з 2001 р.), Тамара В’ячеславівна Галицька-Дідух (з 2002 р.), Олег Ігорович Єгрешій (з 2003 р.), Андрій Іванович Міщук (з 2003 р. як внутрішній сумісник кафедри, основним місцем роботи якого був Навчально-науковий центр досліджень українського національно-визвольного руху ім. професора О.Ю. Карпенка, з 2014 р. – як штатний викладач), Богдан Валерійович Паска (з 2018 р., за сумісництвом працює в Навчально-науковому інституті історії, етнології і археології Карпат), Богдан Романович Савчук (з 2021 р., як штатний викладач – з 2024 р.).

    З 2001 р. до професорсько-викладацького складу кафедри увійшов також Степан Йосифович Кобута – випускник історичного факультету ІФДПІ. Упродовж 1997–2000 рр. він працював у Відділі регіональних проблем Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, де як пошукач підготував кандидатську дисертацію, після успішного захисту якої перейшов працювати на кафедру історії України. Як уже зазначалося, після майже 20-річної перерви на кафедру повернувся, тепер – уже як доктор історичних наук, професор І. Пилипів, якому в 2009 р. присвоєно почесне звання “Заслужений працівник освіти України”. Загалом у кадровому потенціалі кафедра являє собою органічний сплав кількох поколінь викладачів і науковців, усі без винятку – випускники-історики факультету (інституту), який неодноразово змінював свою назву, але залишилися добрі традиції підготовки кваліфікованих вчителів історії і суспільствознавчих предметів (за сучасною класифікацією, – громадянської освіти). Історичний факультет – один із трьох перших факультетів колишнього педінституту, ІФДПІ, що був створений в 1940 р.

    За 35 років свого існування кафедра стала своєрідною “кузнею кадрів” для Прикарпатського університету. Крім уже згаданих професорів І. Цепенди, В. Марчука, С. Сворака та І. Пилипіва, на кафедрі в різний час працювали або навчалися в аспірантурі відомі сьогодні вчені, громадські діячі доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Олег Станіславович Жерноклеєв, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Володимир Леонович Комар, колишній завідувач кафедри міжнародних відносин, нині – декан факультету історії, політології і міжнародних відносин, кандидат історичних наук, доцент Ігор Федорович Гурак, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Степан Миколайович Борчук, доктор історичних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права навчально-наукового Юридичного інституту Сергій Васильович Адамович, кандидат історичних наук, доцент кафедри політичних наук Микола Антонович Геник, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Лілія Василівна Бурачок та ін.

    Кращі випускники продовжують навчання в аспірантурі, що була відкрита в 1991 р., працюють над написанням дисертацій з історії України. Серед колишніх студентів та аспірантів кафедри виросли відомі вчені й педагоги, доктори і кандидати наук, керівники структурних підрозділів не лише в Прикарпатському університеті, але й далеко за його межами. Викладачі кафедри в різний час були керівниками дисертацій успішних випускників аспірантури і здобувачів, що дає підстави стверджувати про внесок професорсько-викладацького складу в розвиток історичної освіти і науки в сучасній Україні, насамперед, на Прикарпатті.

    У листопаді 2018 р. (наказом ректора № 725 від 8 листопада) у зв’язку з акредитацією спеціальності “Середня освіта (історія)”, за якою кафедра є випусковою для бакалаврського і магістерського рівня вищої освіти, вона змінила назву на “кафедра історії України і методики викладання історії”. Це посилило навчально-методичну складову в діяльності кафедри, що з проголошенням незалежності України була поширена на всі факультети та інститути університету, де викладається нормативний курс української історії. Особливу увагу викладачі кафедри приділяють фаховій підготовці студентів-істориків до професійної діяльності в системі шкільної та позашкільної освіти, орієнтуючись на сучасні освітні стандарти, потреби Нової української школи та формування громадянської компетентності учнів, розвиток критичного мислення та готовність до інновацій у навчанні. Основними напрямами такої підготовки майбутніх вчителів історії і громадянської освіти є: поглиблене вивчення історичного минулого України в контексті всесвітньої історії; виточення педагогічної майстерності через проходження навчальної і виробничих практик; застосування інтерактивних методів навчання, основ цифрової безпеки та академічної доброчесності; формування громадянської позиції і патріотичного світогляду; залучення здобувачів освіти до науково-дослідної роботи тощо.

    Однією з центральних ланок діяльності професорсько-викладацького складу кафедри є наукова робота, що набула значного розвитку в незалежній Україні, коли відкрився доступ до українських і зарубіжних архівів, можливості для ознайомлення із здобутками західної історіографії. Як наслідок, виникли передумови для вільного й неупередженого аналізу першоджерел і фахової літератури, видання наукової продукції без ідеологічного тиску, жорсткої цензури, що унеможливлювало об’єктивне вивчення історії України в радянські часи. За 35 років існування кафедри вийшли друком десятки монографій, сотні статей у фахових українських і зарубіжних наукових виданнях, авторами яких були викладачі, аспіранти і навіть студенти. Кафедра тільки за останні 10 років виступила організатором та співорганізатором близько 50 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференцій та круглих столів, присвячених вшануванню пам’яті українських діячів минулого, знаковим подіям в українській історії.

    Кафедра історії України і методики викладання історії стала організатором проведення двох всеукраїнських науково-практичних конференцій педагогічного спрямування – “Історико-краєзнавча діяльність у закладах освіти: проблеми і перспективи” (22 квітня 2021 р.) та “Історико-краєзнавча діяльність у закладах освіти в умовах Нової української школи” (18 травня 2023 р.), що мали на меті розширення знань про історичне краєзнавство, методику історико-краєзнавчої роботи в закладах освіти, можливостей для застосування краєзнавчих матеріалів в освітньому процесі в умовах Нової української школи тощо. Характерно, що в конференціях брали активну участь студенти спеціальності “Середня освіта (історія)”, залучення яких до історико-краєзнавчої роботи, набуття відповідних компетентностей для майбутнього використання їх у професійній діяльності було одним з основних завдань організації конференцій, що проводилися у співпраці з потенційними роботодавцями, зокрема Івано-Франківським обласним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді (керівник – кандидат педагогічних наук – М.Ю. Косило).

     Туранли Фергад Гардашкан-оглу – доктор історичних наук, професор, сходознавець-тюрколог, викладач Київського національного університету ім. Т.Шевченка та Національного університету “Києво-Могилянська академія”; Любомир Михайлович Ілин – кандидат історичних наук, доцент, проректор із забезпечення якості освіти та цифрової трансформації Університету Короля Данила (м. Івано-Франківськ), Василь Пилипович Педич і Наталія Миколаївна Концур-Карабінович – кандидати історичних наук, доценти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (далі – ІФНТУНГ), Віра Іванівна Кудлач (Мельник) – кандидат історичних наук, доцент, також працювала в ІФНТУНГ, нині – викладач Івано-Франківського фахового коледжу Львівського національного університету природокористування; Любомира Любомирівна Федунишин – кандидат історичних наук, голова циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін Бурштинського енергетичного фахового коледжу ІФНТУНГ; Олена Вікторівна Гайдукевич – кандидат історичних наук, доцент Івано-Франківського національного медичного університету; Юрій Романович Древніцький – кандидат історичних наук, доцент Тернопільського національного університету ім. В.Гнатюка; Валерій Васильович Островський – кандидат історичних наук, в. о. доцента, методист лабораторії суспільно-філологічних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; кандидати історичних наук Руслан Іванович Делятинський – завідувач кафедри Івано-Франківської академії Івана Золотоустого та Ольга Данківна Маслій (сестра Андрея) – викладачка цього ж ЗВО, Іванна Вікторівна Іваник (Гавриш) – головний спеціаліст відділу освіти, культури, молодіжної політики та спорту Тлумацької міської ради Івано-Франківського району та багато ін.

        До грудня 2015 р. професором кафедри був перший завідувач (1990–2006 рр.) доктор історичних наук, професор В. Грабовецький – заслужений діяч науки і техніки України, почесний професор Прикарпатського університету. Після його відходу у вічність стало доброю традицією періодичне проведення в грудні “Грабовецьких історичних читань” у формі всеукраїнської наукової конференції для вшанування пам’яті й популяризації творчого доробку вченого, організацією яких від Прикарпатського університету виступає кафедра історії України і методики викладання історії, спільно з Івано-Франківським історико-меморіальним музеєм Олекси Довбуша та Івано-Франківською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, а також Печеніжинською селищною радою, Історико-краєзнавчим музеєм О. Довбуша в с. Печеніжин та ін. Матеріали конференцій видаються окремими збірниками, колективними монографіями.

    Впадає у вічі різноманітність наукових проблем, над якими працюють викладачі кафедри. Як правило, це пов’язано з дослідженням історії України, рідного краю, методики навчання історії та ін. У 2022–2029 рр. кафедра має зареєстровану наукову тему (в межах робочого часу викладачів) “Історія Галичини нового і новітнього часу, історичне краєзнавство, методика викладання історії”. Зокрема, І. Райківський займається дослідженням українського національного руху в Галичині ХІХ ст. – 1939 р., українсько-польських та українсько-російських зв’язків, утвердження ідеї національної єдності (соборності) України, історії партійно-політичного життя, української соціал-демократії на Західній Україні тощо. Наукові зацікавлення А. Королька охоплюють суспільно-політичні та етнокультурні процеси на Покутті в ХІХ–ХХ ст., питання історичної регіоналістики, діяльності А.Петрушевича та ін. О. Єгрешій займається вивченням церковно-релігійного життя в Україні ХХ – початку ХХІ ст., постаті єпископа Г.Хомишина, історії повсякденності тощо.

    Т. Галицька-Дідух досліджує українську революцію, зокрема питання Східної Галичини в політиці Польщі та Росії в 1918–1923 рр., сучасну російсько-українську війну (2014–2025 рр.), інноваційні технології навчання, використання штучного інтелекту на уроках історії. Сфера наукового зацікавлення С. Кобути – політична історія України ХХ ст. та сучасної України, умови і процеси легалізації Української греко-католицької церви (1987–1991 рр.), розвиток адвокатської справи в Галичині, діяльність українських адвокатів Прикарпаття (Станиславівщини) в кінці ХІХ – першій половині ХХ ст. Л. Дрогомирецька – дослідниця української кооперації, громадсько-політичного життя на Західній Україні в 1920–1939 рр., методичних аспектів викладання історії, а А. Міщук – автор праць про громадську і наукову діяльність Ю. Целевича, проблеми українського національно-визвольного руху в ХХ ст. Предметом наукових зацікавлень Б. Паски є український національний рух другої половини ХХ ст., репресії радянського режиму проти українських дисидентів, методика навчання громадянської освіти в школі, а Б. Савчука – постать С. Федака та громадське життя українців у Галичині, історія української освіти та шкільництва другої половини ХІХ – середини ХХ ст.

    Крім публікацій у фахових виданнях та участі в наукових заходах в Україні й за кордоном, значна увага традиційно приділяється популяризації серед населення маловідомих сторінок української історії в засобах масової інформації, зокрема на обласному телебаченні та радіо (ТРК “Галичина”, “РАІ” та ін.), в місцевій періодичній пресі (І. Райківський, С. Кобута, А. Королько, О. Єгрешій та ін.), соціальних мережах тощо.

    Кафедра має міжнародні зв’язки з провідними вченими і науковими установами. Так, І. Райківський проходив наукові стажування в Польщі, Словаччині та ін., зокрема мав гранти для написання докторської дисертації від Польської академії наук (липень–серпень 2010 р.), Словацької академії наук (грудень 2013 р. – січень 2014 р.), учасник міжнародної дослідницької групи “Галичина 1772–1918” (з 2009 р., на базі Жешувського університету), в рамках якої було проведено кілька міжнародних наукових конференцій та опубліковано збірники праць. А. Королько здійснював наукові пошуки в архівах і бібліотеках Польщі завдяки підтримці Польського туристичного краєзнавчого товариства (PTTK) у м. Кракові (2013–2014 рр., 2017 р.). Т. Галицька-Дідух була членом “Прикарпатської мовної школи” в рамках українсько-турецького освітнього проєкту на базі Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника (2018 р.) та спільного українсько-польського проєкту “Гроші” з формування фінансової грамотності школярів (2019 р.). Аспіранти кафедри (І. Стасюк, Л. Давибіда, Н. Локатир, Б. Савчук, Д. Кавацюк та ін.) неодноразово мали закордонні гранти, що допомогли їм у захисті дисертаційних робіт.

    Викладачі кафедри беруть участь у діяльності спеціалізованої вченої ради для захисту докторських і кандидатських дисертацій у Прикарпатському університеті, що була відкрита в 2003 р. за спеціальностями “історія України” та “етнологія”, з 2022 р. – “всесвітня історія” (голова – професор М. Кугутяк). За весь час існування ради було захищено 58 дисертаційних досліджень з історії України, у т. ч. 30 – колишніх аспірантів кафедри, що обговорювалися, як правило, неодноразово, за участю викладачів. Ученими секретарями ради були І. Райківський (від часу створення до середини 2008 р.) та А. Королько (з 2008 р. і до тепер). На сьогодні з викладачів кафедри І. Райківський є керівником десяти захищених дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії), А. Королько – трьох, Т. Галицька-Дідух та І. Пилипів – по два.

    Окремо хотілося б зупинитися на виданні всеукраїнського наукового і культурно-просвітнього краєзнавчого часопису “Галичина”, що став першим фаховим виданням на факультеті. Журнал почав виходити в 1997 р. під редакцією М. Кугутяка, дотепер (до 2024 р.) вийшло 37 номерів. Відповідальним секретарем журналу від початку був І. Райківський, а з 2010 р. – О. Єгрешій, до складу редколегії входять І. Райківський та А. Королько. Часопис є фаховим з історії (категорії Б), індексується в міжнародних базах даних.

     Для поглибленого засвоєння студентами навчального матеріалу при кафедрі функціонують навчально-методичні кабінети з історії України (ауд. 618) та історії українського війська (ауд. 616). З ініціативи професора В. Грабовецького було засновано кімнату-музей кафедри історії України (ауд. 617) та Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша в м. Івано-Франківську в 1995 р, побудований на матеріалах з його приватної колекції.

    У викладачів кафедри є успіхи в роботі з обдарованою студентською молоддю, підготовці переможців і призерів на всеукраїнських олімпіадах з історії (за підготовку студентів відповідає Т. Галицька-Дідух) та всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт (наукові керівники в різні роки – А. Королько, М. Сигидин, Л. Дрогомирецька). На жаль, у 2020-х рр. через жорсткий карантин в умовах коронавірусної інфекції та відкриту російську збройну агресію проти України олімпіади з історії та конкурси студентських наукових робіт на всеукраїнському рівні щорічно не проводилися, як раніше. Студенти кафедри під керівництвом викладачів традиційно відзначаються значною кількістю публікацій за результатами своїх досліджень, написання дипломних і курсових робіт. Усього вийшло 120 студентських статей і тез за останні п’ять років. Статті публікуються в “Студентських історичних зошитах” (видаються на факультеті з 2009 р.), журналі “Краєзнавець Прикарпаття” та ін., кращі з них – у фахових виданнях категорії Б в Україні (“Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис “Галичина””, “Гірська школа Українських Карпат”, “З історії західноукраїнських земель”, “Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія”, “Молодь і ринок”, “Актуальні питання гуманітарних наук”, “Актуальні питання у сучасній науці” тощо).

     Крім викладацької і наукової діяльності, професорсько-викладацький склад кафедри, академнаставники в групах приділяють значну увагу виховній роботі серед студентської молоді, що сприяє формуванню патріотизму, моральних якостей. Викладачі докладають зусиль щодо популяризації маловідомих сторінок історії України, діяльності видатних українських діячів минулого, періодично виступаючи з відкритими лекціями серед учнів, учителів, студентів, працівників правоохоронних органів, громадськості краю, а також на телебаченні й радіо, на актуальні суспільно-політичні теми. Т. Галицька-Дідух є багатолітнім заступником декана з виховної роботи на факультеті, активно працює із студентами спеціальності “Середня освіта (історія)”: керує гуртком художньої самодіяльності, що неодноразово з успіхом виступав на загальноміських та обласних заходах, проводить шефську роботу в Містечку милосердя св. Миколая, в закладах для дітей-сиріт тощо. Зусиллями академнаставників, зокрема А. Королька, Л. Дрогомирецької, О. Єгрешія, Б. Паски та ін., часто організовуються групові поїздки по Україні з метою ознайомлення з пам’ятними місцями історії та культури, патріотичного і духовного виховання студентської молоді.

    Викладачі кафедри традиційно беруть активну участь у діяльності Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, зокрема І. Райківський, А. Королько та О. Єгрешій входять до складу її президії, раніше В. Грабовецький і Б. Гаврилів у різний час очолювали цю організацію, а М. Сигидин був заступником голови. Більшість викладачів кафедри (І. Райківський, Т. Галицька-Дідух, А. Королько, О. Єгрешій, Б. Паска, А. Міщук та ін.) регулярно працюють у журі студентських та обласних учнівських олімпіад з історії, конкурсів науково-дослідницьких робіт Малої академії наук. А. Королько (з 2006 р.) і Б. Паска (з 2017 р.) входять до складу журі ІV-го, загальноукраїнського етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з історії. У 2012 р. викладачі кафедри майже в повному складі брали активну участь у підготовці та проведенні ІV-го етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії в м. Івано-Франківську, в рамках якої підготували низку статей з історії Прикарпаття, опублікованих у двох номерах всеукраїнського видання для вчителів-істориків “Історія України” (№ 5–6, 9–10 за 2012 р.).

    За активну роботу на науковій, викладацькій і громадській ниві викладачі кафедри історії України неодноразово мали офіційні відзнаки. Так, В. Грабовецький, двічі відмінник освіти України (1997 і 2000 рр.), був нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ, ІІ і І ступенів (відповідно в 1998 р., 2008 р. і 2015 р.). І. Пилипів – “Заслужений працівник освіти України” (2009 р.). І. Райківський та Т. Галицька-Дідух були відзначені в 2015 р. подяками Міністерства освіти і науки України. О. Єгрешій та А. Королько були переможцями в номінації “Молодий вчений року” в Івано-Франківській області відповідно в 2008 р. та 2011 р. А. Королько (2012 р.), М. Сигидин (2014 р.) та І. Райківський (2019 р.) були лауреатами найвищої в області історико-краєзнавчої премії ім. В. Полєка. Премії Національної спілки краєзнавців України отримували М. Сигидин (імені Дмитра Яворницького, 2016 р.) та А. Королько (імені Петра Тронька, 2022 р.). А. Королько – лауреат літературно-мистецької премії ім. М.Черемшини 2010 р., в 2015 р. відзначений пам’ятною медаллю “За заслуги перед Покуттям”. Т. Галицька-Дідух нагороджена знаком “Ушинський К.Д.” Національної академії педагогічних наук України (2018 р.), медаллю “За заслуги перед Прикарпаттям” (2024 р.) тощо.

    Це далеко неповний список відзнак в Україні, отриманих, в основному, діючими викладачами кафедри, не враховуючи почесних грамот голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації та обласної ради, міського голови, ректорату та ін. Однак найбільшою гордістю викладачів кафедри, як і в цілому факультету, є наші випускники, які працюють у ЗЗСО, закладах позакласної і позашкільної освіти не лише в Україні, але й за кордоном. Інформація про випускників регулярно висвітлюється на сайті кафедри в рубриці “Наші випускники”.

    Відповідно до Положення про рейтингове оцінювання ефективності роботи кафедри Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, кафедра історії України і методики викладання в останні роки традиційно займає високі місця в загальноуніверситетських рейтингах та перше місце по факультету історії, політології і міжнародних відносин. Так, у 2021 р. кафедра посіла почесне десяте, в 2022 р. – п’яте, в 2023 р. – шосте, в 2024 р. – сьоме місце з майже 80 кафедр університету.

Таким чином, сучасна кафедра історії України і методики викладання історії була створена в червні 1990 р., напередодні проголошення Декларації про державний суверенітет України, як кафедра історії України, але передумови і підґрунтя для функціонування важливого структурного підрозділу Прикарпатського університету, колишнього педінституту, сягали глибших історичних витоків. Її попередник – кафедра історії СРСР і УРСР – була заснована в 1968 р. внаслідок реорганізації кафедри історії історико-філологічного факультету ІФДПІ. Першим завідувачем кафедри історії СРСР і УРСР (до 1986 р.) був І.К. Васюта, до професорсько-викладацького складу в різний час входили І.І. Червінкін-Корольов, В.М. Мельник, М.Н. Рехтман, М.Ф.  Кучернюк та ін. Незважаючи на жорстке ідеологічне прямування історичної і педагогічної науки в руслі т. зв. марксизму-ленінізму в радянські часи, в цілому викладачі кафедри історії СРСР і УРСР зробили певний внесок у наукове вивчення і популяризацію історичного минулого України, краєзнавчої проблематики, займалися дослідженням методичних аспектів викладання історії. Нового імпульсу в своєму розвитку кафедра отримала після переведення до її складу досвідчених професорів, дослідників історії України зі Львова В.В. Грабовецького в 1975 р. та О.Ю. Карпенка в 1977 р.

Із середини 1980-х рр., у період горбачовської “перебудови”, демократизації різних сторін суспільного життя в СРСР, на кафедру прийшло нове покоління викладачів – М.В. Кугутяк, О.П. Кулик (Сагайдак), С.Д. Сворак, І.Є. Цепенда та ін. Новітнє українське національно-культурне відродження дало поштовх до проголошення політичної незалежності України, що стало каталізатором для заснування кафедри історії України, першим завідувачем якої був В.В. Грабовецький (до березня 2007 р.), а його наступником на посаді – І.Я. Райківський. До першого складу кафедри увійшли, крім професора В.В. Грабовецького, в. о. доцента С.Д. Сворак, асистенти В.М. Бурдуланюк, О.П. Кулик, І.Т. Кочкін та І.Є. Цепенда як лаборант, більшість із них не мали наукових ступенів і вчених звань. Для порівняння, в наш час на кафедрі працюють виключно дипломовані фахівці – доктори і кандидати наук, професори і доценти. Поступова кафедра стала загальноуніверситетською, забезпечувала викладання нормативного курсу “Історія України” на неісторичних спеціальностях ІФДПІ (Прикарпатського університету), а для фахівців-істориків історія України від давніх часів і до сучасності стала основним навчальним предметом, поряд із всесвітньою історією, вивчалася послідовно за семестрами з першого по четвертий курси.

Кафедра традиційно поєднувала у своєму складі досвідчених викладачів, дослідників історії України і нашого краю, з молодим поколінням. Кадри для поповнення професорсько-викладацького складу давала аспірантура, відкрита при кафедрі з 1991 р., в якій навчалася абсолютна більшість її сучасних викладачів. Спадковість поколінь у підготовці фахівців з історії і громадської освіти (або, за попередньою термінологією, суспільствознавства, суспільствознавчих предметів), педагогіки в Прикарпатському університеті є запорукою успіху в науковій та освітній діяльності кафедри, що набула нового змісту в умовах реформування вищої освіти в Україні. З 2016 р. кафедра відповідає за підготовку студентів спеціальності “Середня освіта (Історія)” бакалаврського і магістерського рівня, для посилення навчально-методичної складової у своїй діяльності змінила назву в листопаді 2018 р. на “кафедра історії України і методики викладання історії”. Кафедра є одним із ключових академічних осередків Прикарпатського університету (педінституту), що намагається об’єднувати глибокі історичні традиції із сучасними освітніми викликами.

Діяльність кафедри охоплює широкий спектр навчально-методичної, науково-дослідної, педагогічної та виховної роботи, сприяючи формуванню нового покоління випускників, передусім, кваліфікованих учителів історії та громадянської освіти, працівників позашкільних закладів освіти, органів державної влади і місцевого самоврядування, керівників ЗЗСО тощо. Професорсько-викладацький склад сприяє зміцненню престижу університету через участь у наукових проєктах історичного, краєзнавчого і педагогічного спрямування, співпрацю з освітніми й академічними установами в Україні та за кордоном тощо. Як кажуть, “історія пишеться за гарячими слідами”, що й спонукало в історичній ретроспективі зробити загальний огляд наукової та освітньої діяльності професорсько-викладацького складу кафедри за весь період існування. Час “розставить крапки над і”, з урахуванням нових документів, що зберігаються в Державному архіві Івано-Франківської області, в Архіві Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В.Стефаника (зокрема, фонд В.В. Грабовецького) та ін., причому частина з них є недоступними для опрацювання, в майбутньому можна буде більш повно й об’єктивно оцінити діяльність професорсько-викладацького складу кафедри.