'/%3E%3C/svg%3E){kind=small}
9 листопада 2026 р. на базі Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери відбувся науково-практичний круглий стіл «Українська Гельсінська група: новий етап боротьби за державну самостійність України» (1976–2026 рр.), присвячений 50-річчю утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (Української Гельсінської групи, УГГ). Співорганізатором заходу виступила кафедра історії України і методики викладання історії Карпатського національного університету імені Василя Стефаника спільно з Івано-Франківським обласним музеєм визвольної боротьби імені Степана Бандери та управлінням культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Представники кафедри долучилися до підготовки та проведення круглого столу. Зокрема, доцент кафедри, кандидат історичних наук Степан Кобута виступив у ролі співголови організаційного комітету. Членами оргкомітету також були доценти кафедри, кандидати історичних наук Олег Єгрешій і Богдан Паска, які взяли активну участь у формуванні програми та організації наукового заходу.
У межах круглого столу викладачі кафедри представили доповіді, присвячені різним аспектам діяльності українського правозахисного руху та його історичної спадщини. Зокрема, Богдан Паска представив доповідь «Репресії радянського режиму проти Української Гельсінської групи», зосередивши увагу на каральній політиці радянських органів державної безпеки щодо учасників правозахисного руху, механізмах переслідування членів УГГ та спробах радянської влади припинити їхню діяльність. Степан Кобута виступив із доповіддю «Українська Гельсінська спілка як спадкоємиця УГГ», у якій розглянув питання продовження правозахисних і національно-демократичних традицій Української Гельсінської групи в умовах суспільно-політичних трансформацій кінця 1980-х рр. Олег Єгрешій у доповіді «Отець Ярослав Лесів: священнослужитель, дисидент, людина» висвітлив життєвий шлях одного з представників українського національно-визвольного та релігійного руху, поєднання його священничого служіння, громадянської позиції та участі в дисидентському середовищі.
У роботі круглого столу також взяли участь науковці, музейні працівники, представники громадських організацій і громадські діячі. Серед учасників – представники Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери, Івано-Франківського краєзнавчого музею, Івано-Франківської академії Івана Золотоустого, Івано-Франківського національного медичного університету, товариства «Меморіал», Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих. Модератором заходу була директорка обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Марія Середюк.
Проведення круглого столу було приурочене до 50-річчя утворення Української Гельсінської групи. 9 листопада 1976 р. у м. Києві було проголошено створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Її заснування стало важливою подією в історії українського правозахисного та національного руху. УГГ об’єднала представників інтелігенції, колишніх політичних в’язнів, громадських діячів, які поставили за мету домагатися дотримання радянською владою міжнародних зобов’язань у сфері прав людини, зокрема положень Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі, підписаного в м. Гельсінкі 1975 р. Учасники групи документували порушення прав людини в УРСР, поширювали інформацію про політичні переслідування, захищали право українського народу на національно-культурний розвиток і політичне самовизначення. Відкрита правозахисна діяльність УГГ викликала жорстку реакцію радянського режиму: більшість її засновників та учасників зазнали арештів, ув’язнення, заслання й інших форм переслідувань. Попри репресії, діяльність групи стала важливим етапом переходу українського опозиційного руху до відкритого захисту прав людини на основі міжнародних правових норм.
Історична спадщина Української Гельсінської групи має особливе значення для розуміння витоків сучасного українського правозахисного руху, становлення національно-демократичних організацій та боротьби за відновлення державної незалежності України. Звернення до цієї тематики є важливим і для сучасної історичної науки, і для громадянської освіти, оскільки дає змогу осмислити роль особистої відповідальності, свободи, людської гідності та громадянської солідарності в умовах політичного тиску.
Проведений круглий стіл став майданчиком для наукового обговорення історії українського правозахисного руху, обміну дослідницькими напрацюваннями та вшанування пам’яті його учасників. Участь кафедри історії України і методики викладання історії в організації та проведенні заходу засвідчила її активну залученість до дослідження історії українського національно-визвольного руху другої половини ХХ ст. та популяризації історичної спадщини українського дисидентства.
