Сьогодні, 18 листопада, відбувся онлайн-турнір за грою-вікториною «Андерсен єднає серця», який провели науковці Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. У турнірі взяли участь 25 команд з дев’яти регіонів України (Івано-Франківська, Тернопільська, Київська, Львівська, Луганська, Кіровоградська, Житомирська, Миколаївська, Сумська області). У складі 25 команд у гру зіграли понад 200 учнів.
Учасників гри привітав декан факультету філології Роман Голод: «Дуже приємно, що Андерсен єднає учнівську молодь з усіх куточків України. Дякуємо всім за зацікавлення грою та дякую науковцям за чергову інноваційну розробку».
Співавторка гри Алла Мартинець наголосила: «І справді сьогодні Андерсен єднає нас через свої казки, через свої твори. Комп’ютерна гра – це не перевірка, це мотивація до читання, пізнання незвіданого, зростання там, де є така можливість, бо тільки ерудовані, начитані молоді люди зможуть побудувати справжню Україну у сім’ї вільних європейських народів». Доцент кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Ольга Русакова додала: «Ми втішені, адже це наша п’ята комп’ютерна гра-вікторина, але перша із зарубіжної літератури, яку ми демонструємо для вас».
Розробник гри, доцент кафедри комп’ютерних наук та інформаційних систем Факультету математики та інформатики Віктор Ровінський показав присутнім презентацію, розповів про правила турніру та провів його. Доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Олег Чуйко та асистент кафедри дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв, аспірант Роман Петрів створили мапу гри.
Модератором заходу виступила директорка Навчально-наукового центру професійної кар’єри та освіти, доцентка кафедри філології Галина Волощук, яка звернулася до присутніх: «Тішить, що в такий складний час єднаємося з усіх куточків нашої України. Дякуємо ЗСУ за можливість! Хочу сказати словами Андерсена: «Життя саме по собі є найпрекраснішою казкою». Тож творимо сьогодні наукове диво для учнів».
Велика підготовка і такий швидкий ігровий процес. Багато запитань перед початком і тишина на екрані, та поза ним вирувало життя. Емоції наповнювали класні приміщення та окремі оселі. Радісні викрики супроводжували появу зеленого кольору за правильну відповідь та голосне зітхання при появі червоного. Саме такими були розповіді вчителів, що з насолодою спостерігали за своїми вихованцями.
