9 грудня 2025 р. в Актовій залі головного корпусу Львівської політехніки відбувся вечір пам’яті Ірини та Ігоря Калинців «Це ми, Господи». На захід завітала студентка першого курсу предметної спеціальності «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» ОР «Магістр» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Наталія Шепітак. Організатором події виступив Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) – інституція, заснування якої у 1992 р. ініціювала Ірина Калинець і розвитком якої упродовж десятиліть опікувався Ігор Калинець.
На подію прийшли представники академічного середовища, громадські діячі, народні депутати та депутати Львівської обласної ради. Особливо зворушливою стала промова доньки подружжя – Звенислави Калинець-Мамчур, кандидатки біологічних наук, доцентки та завідувачки кафедри екології Львівського національного університету імені Івана Франка, громадської діячки. Вона поділилася глибоко особистими спогадами про дитинство без батьків, які відбували покарання у радянських таборах через свою активну громадянську позицію. Використовуючи архівні матеріали, Звенислава Калинець-Мамчур відтворила атмосферу творчості шістдесятників, подих епохи перед хвилею арештів 1971 р. та зачитала уривки зі справ своїх батьків. Її слова проникали просто в серце, відкриваючи правду про роки боротьби, віри й незламності.
Своїми враженнями від почутого поділилася й Наталія Шепітак: «Я чула кожне слово – воно відбивалося в моїй душі, у моєму серці. Подих перехоплювало, я намагалася стримати сльози. Чи можливо відчути, як це – коли після смерті людям, які тебе знали, болить, коли їм бракує тебе?.. Саме такими були виступи тих, хто знав Ірину та Ігоря Калинців».
Особливим моментом стало читання поезії Ірини та Ігоря Калинців у виконанні Наталії Половинки – української акторки, співачки, викладачки, лавреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Наталія Шепітак зазначила: «Не можу описати словами того відчуття… Коли залунали поетичні рядки, в залі запанувала абсолютна тиша. Мовчали всі. Здавалося, що час зупинився».
Завершив вечір виступ Заслуженої академічної хорової капели України «Трембіта» під керівництвом народного артиста України Миколи Кулика – лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка. Їх спів став гідною музичною даниною світлій пам’яті подружжя Калинців.
Перед початком вечора пам’яті Наталія Шепітак відвідала Музей «Личаківський цвинтар» – один із найстаріших некрополів Європи, заснований у 1786 р. Студентка вшанувала пам’ять дисидентів Ірини та Ігоря Калинців і Стефанії Шабатури.
Про свої емоції вона сказала: «Я не знала їх особисто, вони не знали мене, але цей невидимий зв’язок існує. Стоячи перед їхніми могилами, я відчувала, що знаю про них усе.. я знаю їх як шістдесятників, дисидентів, митців, громадських діячів – але передусім як людей, безкомпромісних і світлих, які йшли за правдою, навіть коли за це доводилося платити свободою».
Цей вечір став не лише вшануванням пам’яті подружжя Калинців, а й глибоким нагадуванням про силу слова, незламність духу та тих, хто, попри тиск і переслідування, зберігав свободу для майбутніх поколінь.
