11 жовтня 2025 р. студенти-історики ІІ і ІV курсів вирушили у незвичайну подорож на терени Рівненщини з навчально-пізнавальною і відпочинковою метою. Понад 30 студентів груп СОІ–21, СОІ–22, СОІ–41 і СОІм-1 предметної спеціальності Середня освіта (Історія та громадянська освіта) ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр» (денна форма здобуття вищої освіти) під керівництвом викладачів кафедри історії України і методики викладання історії Андрія Королька і Людмили Дрогомирецької, а також викладача цієї ж кафедри Олега Єгрешія, в рамках обов’язкових та вибіркових навчальних дисциплін «Організація позакласної гурткової роботи» та «Замки і фортеці України» мали можливість відвідати Тараканівський форт і Дубенський замок – різні своєю історію та оборонним призначенням атракції.
Свою подорож активна молодь розпочала із відвідування Тараканівського форту. Ця вражаюча фортифікаційна атракція знаходиться біля с. Тараканів Тараканівської сільської громади Дубненського району Рівненської області обіч траси «Київ – Рівне – Львів». Вказана могутня споруда (1860-ті – 1890 рр.) збудована з цегли й залізобетону для оборони східного кордону Російської імперії напередодні Першої світової війни. Складні інженерні роботи тривали кілька десятиліть й обійшлися імперії у понад 100 млн. рублів.
Ромбовидний у плані форт має довжину кожної з сторін 240 м. Він споруджений поверх штучно нагорнутого пагорба серед болотистої низини р. Іква. По периметру оточений земляним валом, зміцненим панцерною стіною. Форт має три наземні і три підземні поверхи. Товщина мурів сягає 5 м. Складається з 105 казематів, казарми і лабіринту численних підземель. У двоповерхових казематах розміщувалися лазарет, морг, лазня, резервуар для води на 3 000 відер, пральня, склади, продовольчі холодильники, дві електростанції на керосинових двигунах, телеграфна станція, арсенал, хлібопекарня, гарнізонна церква.
Бетонні підземні тонелі форту виводили на околиці м. Дубно та в лісисті урочища понад р. Іква. А потрапити у форт можна було лише по висувному залізному мосту через глибокий оборонний рів (шириною до 13 м і глибиною 6 м), заповнений водою з р. Ікви. Найбільші випробування для форту випали на роки Першої світової війни, коли під час Брусилівського прориву в червні 1916 р. його брали штурмами російські частини. У 1920 р. Лубенський форт прославився героїчною обороною під командуванням майора польської армії Матчинського від переважаючих сил російських більшовиків Першої кінної армії С. Будьонного.
Наступна фортифікаційна локація, яку відвідали студенти – Замок князів Острозьких-Любомирських у м. Дубно Рівненської області – одна з найнеприступніших твердинь Волинського краю. Перша згадка про це місто датована літописами 1100 р., коли з’їзд руських князів-братів залишив його опальному князеві Давидові Ігоревичу. У 1241 р. монголо-татарська орда хана Батия сплюндрувала давньоруський град Дубен. Відродження містечка пов’язане з діяльністю князя Федора Острозького, який відновив дерев’яно-земляну фортецю.
Кам’яний Дубенський замок на високому правому березі р. Ікви збудовано в 1492 р. князем Костянтином Івановичем Острозьким на місці старого давньоруського укріплення. У 1498 р. князь домігся для містечка привілею на самоврядування. У 1507 р. його підтвердила грамота короля Сигізмунда І про надання Дубно магдебурзького права.
На початку XVII ст. каштелян краківський, князь Януш Острозький перебудував замок у стилі пізнього ренесансу. Після згасання династії Острозьких, замком володіли князі Заславські, Сангушки, Любомирські, Баратинські. І кожен новий власник додавав замку нові архітектурно-стилістичні елементи.
Ця оборонна споруда упродовж століть ніким не була взята приступом. Замок зумів витримати облоги кримських татар, козаків Максима Кривоноса (1648 р.), російських військ В. Шеремєтьєва (1660 р.). Його штурмували шведи Карла XII (1706 р.) й росіяни Петра І (1707 р.).
Дубенський замок складається з оборонного рову, двох камінно-цегляних бастіонів зі сторожовими баштами та казематами французького інженера Вобана. Горнверк утворюють два кутові бастіони й куртина між ними протяжністю 160 м. Гонверком замок відгороджувався від неспокійного міста. В середній частині куртини розміщено головний в’їзд на територію замку з навісним мостом.
Підземними ходами замок з’єднаний з давніми спорудами міста та долиною р. Ікви. Всередині замку на цоколі давніших фортифікацій розташовано два палаци: з південного боку – палац князів Острозьких (XVI – XVIII ст.), а навпроти нього, північного боку – палац князів Любомирських під високим черепичним дахом (XVIII ст. – мальтійський архітектор Генрик Іттар). Інтер’єри палацу Любомирських прикрашено ліпним оздобленням італійського архітектора Доменіко Мерлоні. Збереглися ліпні герби Любомирських та Острозьких на першому поверсі та витончений барельєфний фриз північної зали, що зображує пристрасний танок юних вакханок з гірляндами виноградної лози.
Сьогодні Дубенський замок поступово відбудовується і реставрується. На його території діють музеї, виставки. Ця рідкісна за красою фортифікаційна споруда по праву може вважатися визначною пам’яткою не тільки Рівненщини, а й усієї України.
Після відвідин цих атракцій з хорошим настроєм і емоціями студенти-історики повернулися до рідного м. Івано-Франківська.
